• Новини
• Спонcорам
• Бiблiотека
• Автори
• Пiдприємство

Редакція — Усім

Додаток 2.4.

далі по тексту згадується як Рішення КСУ №1.

01 Стосовно особливостей застосування української мови як державної та інших мов, що використовуються в Україні, та їх взаємного впливу, питання піднімалося вже неодноразово.

Одним із прикладів цього є відповідні рішення Конституційного Суду України.

Деякі виводи, які мають місце в Рішенні КСУ №1 мі наведемо.

02 Так, в даному Рішенні КСУ №1 в пункті 3 підпункту 5 вказано, цитуємо:

"Зокрема, відповідно до чинних законів питання застосування української мови визначено щодо розгляду звернень громадян; діяльності Збройних Сил України та Національної гвардії України; видання друкованої продукції, призначеної для службового та ужиткового користування, що розповсюджується через державні підприємства, установи і організації (бланки, форми, квитанції, квитки, посвідчення, дипломи тощо); висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації; оформлення митних документів тощо."

На підставі даного пункту можемо зробити висновок, що поняття "державне", державна мова завжди розглядалися в контексті "мова державних інституцій", мова загально державного, міжнаціонального спілкування, залишаючи громадянам України право самим обирати, яку мову вони мають використовувати в інших сферах життя.

Наприклад в наведеному реченні, стосовно друкованих засобів масової інформації, вказано, цитуємо:

"…питання застосування української мови визначено щодо … видання друкованої продукції, призначеної для службового та ужиткового користування, що розповсюджується через державні підприємства, установи і організації (бланки, форми, квитанції, квитки, посвідчення, дипломи тощо); висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації".

Таким чином, використання державною мови обов’язкове для державних установ, підприємства ж та установі приватні мають самі обирати, яку мову вони використовують.

Нагадуємо, ці висновки зроблені на підставі положень Конституції — основного Закону України.

Неможливо виправляти Конституцію іншими законами, це заперечую основним принципам нашого суспільства, щоб там не казали ангажовані політикани.

03 Стосовно прав інших мов, їх носіїв — громадян України інших національностей, Конституційний Суд України в Рішенні КСУ №1 в пункті 4 поясняє, цитуємо:

"Відповідно до частини третьої статті 10 Конституції України в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Неприпустимість привілеїв чи обмежень, в тому числі і за мовними ознаками, закріплена в частині другій статті 24 Конституції України."

Очевидно, фактична заборона Видань, випуск яких нібито має бути обтяжений додатково таким же тиражем в тому же об’ємі, що реалізується по тій же вартості, — це порушення, в нашому випадку, гарантованого Державою "вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України".

04 Далі в тому же пункті вказано, цитуємо:

"Частина п'ята статті 53 Конституції України містить положення, згідно з яким громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Зокрема, Рамкова конвенція Ради Європи про захист національних меншин від 1 лютого 1995 року, ратифікована Україною 9 грудня 1997 року, зобов'язує держави створити у себе необхідні умови для того, щоб особи, які належать до національних меншин, мали можливість розвивати свою мову (пункт 1 статті 5 Конвенції)".

Неможливість випуску Видань в разі відмови від фінансування їх україномовної версії прямо заперечує виконання вказано Конвенції.

05 Слід підкреслити, всі спроби взагалі "вивести з обігу" російську мову, мову на якої думає, розмовляє та піше та читає значна частина громадян України нічого крім шкоди суспільству та державі Україна не принесе.